Про ЄвроМайдан, Леніна і пусті флагштоки

Останні місяці були дуже тяжкими та напруженими. Але сьогодні в мене є кілька власних  спостережень та новин, якими не можу не поділитися.

Отож, свій власний #‎ЄвроМайдан‬ є тепер і в Кролевці. 21 лютого громада нарешті зібралася, аби показати, що в нашому місті теж є мислячі люди, без рабства в душі. Фото можна глянути тут і тут. Завтра люди збиратимуться ще раз, аби довести почате до кінця.

Друга новина - ленінопад теж докотився до нашої провінції. Сьогодні зранку дядюшка ілліч валявся посеред площі, втупившись у землю. Фото є тут. Ця подія знакова, проте я не поділяю загального захоплення. Чому було не внести це питання у порядок денний тієї ж позачергової сесії? Культурно та цивілізовано зняти того нещасного леніна під загальні аплодисменти та переплавити його (він же металевий? чи ні?) на щось корисне. Оце було б досягнення! А так - мародерство, котре помилково сприймають за тотальну свободу.  Ну, але то вже в минулому - тепер питання: чи зважиться хто-небуть прибрати цей кавалок історії куди треба, чи знайдеться хтось, хто приведе до порядку площу?

І третє, поки що останнє. Вчора ж був оголошений день жалоби, я не помиляюсь? Н,і не помиляюсь. Тоді скажіть мені, чому їдучи містом, я бачу державний прапор на кабаку(!), зате на сусідніх управліннях - шо аграріїв, шо фінансистів, шо освітян - пусті флагштоки? Це я чогось не розумію, чи наш цинізм уже перейшов межу? Як бачите, сьогодні більше запитань, ніж відповідей...

З найпотаємніших куточків Кролевеччини

Чи варто водяру загортати у Кролевецький рушник?

Переглядаючи сайт нашої районної адміністрації, натрапляю на отаке диво дивне. Цитата:
   Як одне із бюджетоутворюючих підприємств області ТОВ «Горобина» представила приватним підприємцям, що зібралися на засіданні, оновлену лікеро-горілчану продукцію, серед якої переважала сувенірна, щоб в торгових точках Кролевеччини розширити асортимент даної продукція, тим самим підтримати вітчизняного виробника та сприяти наповненню бюджету Сумщини. Приватні підприємці, що були присутні на заході, запропонували представнику ТОВ «Горобина» Ігорю Коротичу використовувати бренд Кролевеччини – «Кролевецькій рушник», щоб популяризовувати і продукцію підприємства й гостинний рушниковий край.
   «Це буде спільний результат, який привабить до вашої продукції кролевецького підприємця і покупця, адже сувенірна продукція з нашим всесвітньовідомим брендом буде користуватися неабияким попитом»

Обережно, моральні виродки!

Скажу одразу – мене нудить від сучасного мейн-стріму любити кішечок і собачок. Усі ці кото-фото, мімімішки і няшки – така бридота. Але пост про тварин все-таки буде. Тому що одне діло – постити до соцмереж рожеві картинки з тваринками, а інше – цих тваринок дійсно любити, або хоча б поважати як живі створіння.

Учора після обіду  на перехресті біля спорткомплексу сталося дике і незбагненне: перед перехрестям загальмувала сіренька іномарка, з пасажирського місця визирнула молода білява панночка і кинула на тротуар білий целофановий пакет.

Меланхолійний фоторепортаж. Кролевець, осінь 2013

Ця осінь… якась нецікава, чи що. Всюди одне й те ж: вулиці, засипані сміттям, голови, засипанні сміттям, медіа-простір, засипаний сміттям…  Місцева влада викидає старі, як світ циркові трюки, на сторінках місцевої газети з’являються заштамповані та заяложені опуси, місцеві мешканці сутуляться від вітру, замотуються в огидні пластмасові куртки та жбурляють прямо на тротуар обгортки від сємок. Кролевець, здавалося б, втратив останню надію на красу, занурився до самого дна прозаїчної сірої буденності.

Я останнім часом впадаю у меланхолію, перестаю тролити місцевих рагулів. Ну, той грець із ними. Давайте я вам краще покажу, що ще в Кролевці залишилося красивого. Наша природа – ось що завжди дає мені наснагу і сили повертатися до Кролевця, проживати у цьому забутому богом і здоровим глуздом місті дорогоцінні дні.

 А дні ж минають, кролевчанине! Тому моя тобі рада – частіше дивись на красу, котра ще бовваніє незагадженими острівцями поміж нашими сміттєвими звалищами. 

Поплавський VS Flannery: добро перемагає

У мене був твердий намір нічого не писати про «Кролевецькі рушники» та ярмарок. Владні сайти та сторінки у соцмережах створили навколо цих подій такий інформаційний шум, що аж страшно – уже цілий тиждень вони не жаліючи пальців та очей вистукують на клавіатурах звіти з кожного заходу, відслідковують кожен крок гостей та учасників. Здавалося б, такий інформаційний штурм повинен повністю заглушити глас народу і поодинокі об’єктивні пости, позбавлені солоденької патоки мали би загубитися у потоці офіційної інфи.

Але, шановні, проглядаючи свою френд-стрічку у вконтакті (та й у фб теж) останніми днями – отримую порцію здивування. Десятки і десятки моїх інтернет-друзів постять фотки з фестивалю, викрикують захоплене «браво, люблю, це було круто». І що би ви думали так розворушило кролевчан різних вікових і соціальних категорій? Відповідаю – вибухову дію на наших співгромадян та співгромадянок справили хлопці з далекої країни Нідерланди. Європейський гурт, що називає себе фолк-рок бенд Flannery привіз до нас неоковирну і дивну, але таку мелодичну волинку, а також порцію якісної музики, а також трохи європейського світогляду і культури. І – о диво! – кролевчани заговорили про них, полюбили їх і почали передавати про них історії з уст в уста.

Увесь контакт у фотографіях з цими легінями!) Дівчатка обіймаються, дівчатка беруть автографи, хлопці потискують руку, поважні чоловіки і жінки клацаються «на пам'ять»… Це фурор, скажу я вам. І шо, де той Поплавський? Де тії пихаті та блискучі місцеві зірки? 

Красиві та задоволені кролевчани разом з музикантами Flannery. Фото взяті зі стрічки новин Кролевця без купюр у соцмережі "вконтакте".

Запам’ятайте, дорогі і шановні ті, хто керує фестивалем та обирає склад його учасників! Кролевчани – не дурні. Як тільки з’явилось щось вартісне у на горизонті – вони відразу відреагували. Ніколи заїжджені псевдозірки зі своїм деградаційним посилом не зроблять вам такого резонансу, як якісні та неординарні колективи. Голі факти, як бачите!

Отож, дякую усім причетним до появи цього гурту у Кролевці і бажаю нам усім дожити до справді якісного та гідного Міжнародного фестивалю!

Камо грядеши, або Ще один кролевецький привид

Кролевець без купюр продовжує колекціонувати різноманітні місцини, котрі дуже скоро можуть зовсім зникнути з лиця землі. Ні для кого не секрет, що в нашому місті валиться і руйнується все, з чого бізнес не може вичавити легкого прибутку – починаючи від цілих хуторів, заводів та фабрик і закінчуючи простими історичними будівлями. Отож, у свою так звану «червону книгу» ми заносимо об’єкти і місця, якими помилуватися скоро можна буде хіба що на знімках.