Обережно, моральні виродки!

Скажу одразу – мене нудить від сучасного мейн-стріму любити кішечок і собачок. Усі ці кото-фото, мімімішки і няшки – така бридота. Але пост про тварин все-таки буде. Тому що одне діло – постити до соцмереж рожеві картинки з тваринками, а інше – цих тваринок дійсно любити, або хоча б поважати як живі створіння.

Учора після обіду  на перехресті біля спорткомплексу сталося дике і незбагненне: перед перехрестям загальмувала сіренька іномарка, з пасажирського місця визирнула молода білява панночка і кинула на тротуар білий целофановий пакет.

Поплавський VS Flannery: добро перемагає

У мене був твердий намір нічого не писати про «Кролевецькі рушники» та ярмарок. Владні сайти та сторінки у соцмережах створили навколо цих подій такий інформаційний шум, що аж страшно – уже цілий тиждень вони не жаліючи пальців та очей вистукують на клавіатурах звіти з кожного заходу, відслідковують кожен крок гостей та учасників. Здавалося б, такий інформаційний штурм повинен повністю заглушити глас народу і поодинокі об’єктивні пости, позбавлені солоденької патоки мали би загубитися у потоці офіційної інфи.

Але, шановні, проглядаючи свою френд-стрічку у вконтакті (та й у фб теж) останніми днями – отримую порцію здивування. Десятки і десятки моїх інтернет-друзів постять фотки з фестивалю, викрикують захоплене «браво, люблю, це було круто». І що би ви думали так розворушило кролевчан різних вікових і соціальних категорій? Відповідаю – вибухову дію на наших співгромадян та співгромадянок справили хлопці з далекої країни Нідерланди. Європейський гурт, що називає себе фолк-рок бенд Flannery привіз до нас неоковирну і дивну, але таку мелодичну волинку, а також порцію якісної музики, а також трохи європейського світогляду і культури. І – о диво! – кролевчани заговорили про них, полюбили їх і почали передавати про них історії з уст в уста.

Увесь контакт у фотографіях з цими легінями!) Дівчатка обіймаються, дівчатка беруть автографи, хлопці потискують руку, поважні чоловіки і жінки клацаються «на пам'ять»… Це фурор, скажу я вам. І шо, де той Поплавський? Де тії пихаті та блискучі місцеві зірки? 

Красиві та задоволені кролевчани разом з музикантами Flannery. Фото взяті зі стрічки новин Кролевця без купюр у соцмережі "вконтакте".

Запам’ятайте, дорогі і шановні ті, хто керує фестивалем та обирає склад його учасників! Кролевчани – не дурні. Як тільки з’явилось щось вартісне у на горизонті – вони відразу відреагували. Ніколи заїжджені псевдозірки зі своїм деградаційним посилом не зроблять вам такого резонансу, як якісні та неординарні колективи. Голі факти, як бачите!

Отож, дякую усім причетним до появи цього гурту у Кролевці і бажаю нам усім дожити до справді якісного та гідного Міжнародного фестивалю!

Володимир Лутаєв: я повністю розчиняюся у тому зображенні, яке створюю

Чи бачили ви коли-небудь, як народжується мистецтво? І що при цьому виражає обличчя майстра, його рухи, його слова? Саме у моменти творчості можна пізнати людину, окреслити правдивий і точний її образ, її портрет. Художник та майстер тату, кролевчанин Володимир Лутаєв – істинне тому підтвердження. «Під час роботи я розчиняюсь у тому зображенні, яке створюю». – розповідає він. – «Повністю абстрагуюсь від навколишнього світу, залишаюсь сам на сам зі своім творінням. Близькі люди говорять, що в такі моменти до мене неможливо достукатись. А вираз обличчя, як каже моя дружина ,настільки суворий, що краще мене не відволікати від роботи.» 

 Мені закортіло трохи розпитати Володимира про творчість – адже його знає практично кожен житель Кролевця. Як то кажуть, за мистецтвом усі йдуть саме до його оселі.

Розруха в клозетах чи в головах?

«Розруха не в клозетах, а в головах» – влучну фразу колись сказав Філіп Філіпович, герой «Собачого серця». Але, відвідуючи так звані кафе-бари-ресторани Кролевця, мимоволі відмічаєш, що якраз в клозетах розруха царює така, що аж страшно. А що ж тоді в головах, питаю я вас?

Оця халабудка - туалет найпопулярнішого "клюбу" в місті.

            Тим часом, пропоную помилуватися «туалетом» (якщо цю споруду можна так назвати), до якого у свою чергу пропонують ходити власники найпопулярнішого у місті закладу «Казка». Цей бар претендує на славу найкрутішого клубу і місцевого трендсеттера. Але мені просто дико, як люди взагалі туди ходять? Як там було, «баня – а через дорогу раздевалка»? Оце схоже, але в тисячі разів гірше.

Вельмишановні, дорогі, супер-ресторатори ви наші! Ну обладнайте у себе в закладі нормальний туалет, щоб не принижувати гідність власних відвідувачів. Адже ж у себе вдома ви мабуть руки миєте, та ще й з милом? А клієнти тоді чим гірші?

            До того ж, відкрию вам маленький секрет: усі ваші розкішні-модні-розряджені-в-пух-і-прах відвідувачки пильно слідкують за трендами. А знаєте, який зараз тренд у найбільшому фаворі? Не знаєте. Так от, кожна нормальна гьорла повинна мати фото на айфон – де б ви думали? Та правильно – у туалеті улюбленого клубу! Це ж маст хев, як уггі або пальоний гуччі. Тому чимдуж приваблюйте клієнтуру – приведіть вбиральню хоча б до елементарного порядку. 

Зимою до так званого туалету можна доїхати хіба що на ковзанах.

Так виглядає супер-клозет всередині.

П.С: найближчим часом я планую дослідити ще й інші вбиральні міста – може, з наступними мені пощастить більше.