Звісно ж, ніхто не хотів
би мати вдома смітник чи якусь занедбану руїну. Але ж Кролевець – це наш дім,
чи не так? Тоді чому ми перетворюємо його на помийну яму, яка іноді стає не
просто огидною, а ще й небезпечною?
Звернімо увагу на стару
недобудову по вул. Чкалова. Скільки себе пам’ятаю – вона зажди була похмура,
обшарпана, а головне – аварійна. Улюблене місце бродячих псів, щурів,
наркоманів та школярів, що втекли з уроків розпити пляшечку якогось шмурдяку,
вибачте на слові. Буквально за кілька метрів – житловий будинок та двір, у
якому граються маленькі діти. Логічне питання: невже їхні матері не турбуються
про те, що поряд знаходиться такий об’єкт? Хто буде відповідати за дитину,
привалену бетонними перекриттями, які вже не один рік погрозливо хитаються? І
нарешті, що думають з цього приводу самі мешканці прилеглих територій?